Декрет проголошення резолюцій VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

08 грудня 2020
Друк

Вих.: № 20/703 ДС

Дрогобич, 27 листопада 2020 р.Б.

Слава Ісусу Христу!

ДЕКРЕТ

проголошення резолюцій VІІ сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії

В ім’я Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Божою Милістю ЯРОСЛАВ,
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

У 2018 р.Б. Синод Єпископів УГКЦ постановив скликати VІI-му Сесію Патріаршого Собору на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви», метою якого є всебічно проаналізувати виклики, які стоять перед глобальною УГКЦ, та допомогти віднайти найкращі способи, як «собирати в розсіянні сущих» і зростати в сопричасті–єдності нашої Помісної Церкви.

Аби належним чином приготуватися до Патріаршого Собору, 7 листопада 2019 р.Б. нами було оголошено про скликання чергової сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, яка мала відбутися ще у травні 2020 р.Б., проте через обмежуючі засоби, запроваджені урядами різних країн через поширення коронавірусної інфекції, виникли об’єктивні причини, які не дозволили вчасно втілити заплановане.

В процесі підготовки до Єпархіального Собору на парафіяльному і регіональному рівнях обговорювалися питання до дискусії, приготовані Робочою групою і Секретаріатом Собору. На основі матеріалів та напрацювань цих парафіяльних і регіональних зустрічей був затверджений Порядок денний Собору, який відбувся 3 листопада 2020 р.Б. у м. Дрогобичі, у Єпархіальному реколекційно-просвітницькому центрі «Еммануїл». Делегати Собору, працюючи пленарно і секційно, ухвалили ряд пропозицій, покликаних реагувати на виклики міграції та глобалізації УГКЦ, а також на загрози єдності-сопричастю церковних організмів УГКЦ.

Уважно вивчивши пропозиції, напрацювання та побажання делегатів,
в
ідповідно до кан. 241 Кодексу канонів Східних Церков

ПРОГОЛОШУЮ

наступні резолюції VIІ-ї Сесії Собору Самбірсько-Дрогобицької Єпархії на тему:
«Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви»,
(Дрогобич, 3 листопада 2020 р.Б.):

І. Над’єпархіальний рівень

1.                  Для утвердження патріаршого устрою УГКЦ:

А. Зміцнювати та розвивати патріарші структури УГКЦ;

Б. Підтримувати загальноцерковні ініціативи Глави та Синоду Єпископів УГКЦ;

2.                  Для утвердження власної церковної ідентичності візантійсько–українського характеру плекати богословську, літургійну, духовну та канонічну спадщинуУГКЦ.

3.                  Розвивати свідомість єдності зі Вселенським Архиєреєм.

4.                  Дбати про створення, де існує така потреба, нових ієрархічних структур та душпастирських осередків для опіки над мігрантами.

5.                  Подбати про активізацію академічного душпастирства в навчальних закладах в Україні та за кордоном, де навчається українська молодь.

6.                  Вдосконалювати і розвивати загально-церковні мас-медіа як ареопаги місії та нової євангелізації і середники плекання внутрішньоцерковної свідомості та солідарності.

7.                  Піклуватися про священичі покликання та виховання місійної ревності в кандидатів до священства.

8.                  Звернути більшу увагу на душпастирство мігрантів, особливо у великих містах в Україні та на поселеннях.

9.                  Зберігаючи власну церковну ідентичність, шукати способів залучення до УГКЦ представників інших культур.

10.              Запевнити належне духовне розпізнання та відповідний духовний супровід новітніх релігійних рухів та ініціатив харизматичних спільнот задля недопущення надуживань і непорозумінь в Церкві та уникнення спотворення ними здорової католицької доктрини і східнохристиянської Церковної спадщини.

Єпархіальний рівень

1.                  З огляду на інтенсифікацію процесів урбанізації:

А. Активізувати душпастирство у містах, звернувши особливу увагу на шкільну та студентську молодь.

Б. Засновувати в містах нові душпастирські осередки та посилювати діяльність існуючих.

2.                  Для плекання єдності–сопричастя в Єпархії творити атмосферу довіри та використовувати різні нагоди для безпосереднього спілкування між духовенство, монашеством і мирянами.

3.                  Активніше використовувати сучасні засоби комунікації для нової євангелізації та катехизації, використовуючи для цього, зокрема, Єпархіальний мультимедійний центр.

4.                  За допомогою єпархіальних освітніх закладів (Інститут постійної формації, Духовна Семінарія, Катехитичний інститут) поглиблювати у священнослужителів, монашества та мирян знання богословської, літургійної, духовної та канонічної спадщини УГКЦ для виховання їх в автентичній церковній ідентичності візантійсько–українського характеру.

5.                  Плекати та розвивати серед священнослужителів дух священичої солідарності для фінансової підтримки потребуючого духовенства в Єпархії та за її межами (емеритів, місіонерів, капеланів, багатодітних, душпастирів на малих парафіях…).

6.                  Єпархіальним душпастирським структурам:

А. Враховувати у програмах своєї діяльності ініціативи з розвитку парафіями та вірними відкритості на соціальні та духовні потреби мігрантів, плекаючи дух євангельської гостинності.

Б. Плекати у вірних Єпархії свідомість приналежності до власної єпархії, яка проявлятиметься у жертовності та готовності допомагати діяльності над парафіяльних структур (духовної семінарії, катехитичного інституту, єпархіальних комісій й інших душпастирських структур).

В. Плекати у вірних єпархії місійну свідомість та солідарність зі своїми братами і сестрами у Христі, які перебувають на територіях (в Україні та на поселеннях), де УГКЦ потребує ресурсної підтримки.

Г. Деканам забезпечувати ефективну комунікацію між єпархіальним єпископом та духовенством і мирянами Єпархії.

Парафіяльний рівень

1.                  Інтегрувати мігрантів в існуючі парафіяльні спільноти та, за потреби, створювати для них нові душпастирські осередки, відповідно до церковного законодавства та беручи до уваги їхні духовні та національно-культурні особливості.

2.                  Організовувати та розвивати парафіяльні структури та механізми для харитативної, правової, соціальної допомоги мігрантам та убогим (волонтаріат, осередки Карітасу, благодійні їдальні, тощо).

3.                  Плекати у парафіян і парафіяльних громадах дух євангельської відкритості та гостинності до мігрантів та новоприбулих.

4.                  Підтримувати та впроваджувати різноманітні душпастирські ініціативи, які сприятимуть взаємопізнанню парафіян та їхніх потреб (наприклад, прощі, толоки, соціальні дні, дні мігранта; акції «пасхальний кошик», «різдвяна вечеря», «подарунки від св. Миколая», тощо), аби парафії ставали живими «церковними спільнотами» і «церковними родинами».

5.                  Молитовно та матеріально допомагати мігрантам та убогим.

6.                  При виїзді парафіян поза межі парафії (з метою заробітчанства чи навчання) провадити з ними душпастирські бесіди для інформування їх про душпастирські осередки УГКЦ в місцях нового перебування, а також для перестороги їх перед небезпеками міграції та віддалення від парафіяльної спільноти віруючих.

7.                  Для євангелізації, інформування, спілкування між парафіянами (в тому числі заробітчан та мігрантів) створювати та активно використовувати групи в соцмережах.

8.                  Парафіяльним священнослужителям звернути особливу увагу на душпастирство молодих сімей та родин, особливо неповних і тих, які потерпають через феномен трудової міграції.

9.                  Парафіяльним священнослужителям звернути особливу увагу на душпастирство старшої молоді, допомагаючи їй зростати у вірі, молитися, брати участь у літургії, опікуватися бідними, знедоленими, неповносправними.

10.              Для осягнення позитивних змін в Україні заохочувати мирян до участі в громадському та суспільно-політичному житті, а також до відважного та зрозумілого свідчення віри в різних суспільних середовищах, до євангелізаційного, катехитичного та харитативного служіння, надаючи їм належний духовний супровід з боку духовенства.

Особистий та родинний рівень

1.                  Дбати про особисту святість життя, а також плекати східнохристиянську церковну спадщину.

2.                  Родинам бути взірцевим прикладом батьківства і материнства у християнському вихованні та переданні віри своїм дітям.

3.                  Служити потребам ближнього і Церкви через участь в різних формах мирянського апостоляту.

Втілення в життя деяких перелічених резолюцій (над’єпархіальний рівень)
передбачає схвалення вищої церковної влади, а тому ми виносимо їх на розгляд
Патріаршого Собору та Синоду Єпископів нашої Церкви.

Інші ж резолюції стосуються єпархіального, парафіяльного та родинно-особового рівнів,
а тому їх реалізація може вже тепер розпочатися на рівні нашої місцевої Церкви.
Тому п
рошу духовенство, монашество і мирян Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ відповідально ставитись до втілення в життя Соборових резолюцій, згідно з особливостями власного служіння і з врахуванням пастирських потреб та можливостей.

Єпархіальний єпископ враховуватиме Соборові резолюції
при опрацюванні детальних єпархіальних душпастирських програм
та при оцінці стану душпастирства в різних ділянках єпархіального життя.

Благословення Господнє на Вас!

владика Ярослав (Приріз),

Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

прот. Любомир Митник,

                                                                                                                                               віце-канцлер

Теми: Єпархіальний собор

Інші публікації за темою