На Чернечій горі в Уневі владика Григорій пригадав духовенству й вірним повчання владики Юліяна Вороновського [фото]

01 березня 2019
Друк
Фото Прес-служби СДЄ
28 лютого у храмах Самбірсько-Дрогобицької єпархії пом’янули першого єпарха Самбірсько-Дрогобицького - владику Юліяна (Вороновського). З цієї нагоди владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, декани, парафіяльні священики, а також духовенство й вірні Катедрального собору, вирушили до Унівської Свято-Успенської лаври. На Чернечій горі єпископ відслужив парастас за упокій архиєрея Юліяна і його рідного брата ієромонаха Василія, що похований поруч.

"Ми прийшли до могили владики Юліана як діти до свого батька", - звернувся до присутніх владика Григорій. Тому кожен, за словами проповідника, у цей момент може поділитись з владикою Юліяном власними переживаннями, страхами, успіхами, здобутками і радощами. "Він дуже радо всіх вислухає, бо мав час слухати нас, коли виконував своє служіння як єпископ Самбірсько-Дрогобицький", - додав владика Григорій.

Далі проповідник зауважив, що владика Юліян завжди знав, що промовити до кожного особисто. Якщо він сьогодні мав можливість промовити до нас, то перші слова, які б ми від нього почули, були б: "Сини! Діти!". А потім владика Юліан кожному сказав би те, що в цю хвилю ми найбільше потребуємо. "Комусь би сказав: Сину! Не опускай щоденної Літургії, бо в ній завжди знайдеш силу для свого служіння, у цій Літургії віднайдеш також мир і спокій для своєї душі. Комусь би напевне сказав: Не пропускай молитви Часослова, бо на цю молитву так багато людей очікує, це не твоя приватна молитва, а молитва Церкви, яка оберігає від нещастя увесь світ".

Архиєрей також наголосив, що владика Юліян був прикладом вірності своїй Церкві. Тож сьогодні він би перестеріг нас від зради своєму покликанню, своїй вірі, своїй рідній Церкві. "Ці загрози не є якимись примарними, вони - реальні. Ми прийшли до могили владики Юліана, щоб від нього навчитись любити свою Церкву, любити її тоді, коли вона є у славі й тріумфі, але також і тоді, коли вона зневажена, переслідувати, загнана у катакомби, покладена до гробу і каменем запечатана. Бо вона, за словами владики Юліана, - наша Мама!" - зазначив владика Григорій.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Унівська Лавра, Юліан (Вороновський), Григорій (Комар)

Інші публікації за темою