На Старосамбірщині презентували книгу «Світло, яке не згасне…» про о. Любомира Даціва [фото]

11 жовтня 2018
Друк
Фото парафії Катедрального собору
11 жовтня 2018 року виповнилося б 45 років від дня народження славного священика, уродженця карпатського краю, веселого і жартівливого, а одночасно відповідального та педантичного протоієрея Любомира Даціва.

Із цієї нагоди у родинне село Тур’є, що на Старосамбірщині, на запрошення його сестри Марії Даців-Сич, з’їхалося чи мало друзів, родичів та знайомих покійного священика. У місцевому храмі Перенесення мощів святого Миколая була звершена заупокійна Божественна Літургія, яку очолив митр. прот. Тарас Гарасимчук, парох парафії Пресвятої Трійці м. Дрогобича та один із багатьох друзів покійного отця Любомира, у співслужінні отців Петра Сольського та Ростислава Мелеха.

У своїй проповіді о. Тарас наголосив, що кожний учень Христа є світлом для світу, а священик - ще й тим світильником, який ставлять на висоті. Таким світильником, від якого миряни запалювали свічки віри, був покійний протоієрей. Він ще зі школи вирішив бути священиком і сам крок за кроком осягав свою мрію. Закінчивши Львівську духовну семінарію Святого Духа, він поїхав у Стемфорд (США), щоб вивчити англійську мову, виконував обов’язки префекта у своїй семінарії. Був душпастирем у м. Фастів на Київщині, де облаштував із придбаного приміщення храм Святого вмч. Димитрія. Прекрасно проводив церемонії хіротоній, інтронізацій єпископів чи богослужінь за участі патріарха Любомира. Став справжнім батьком-пастирем для українських заробітчан у Греції, паралельно здобуваючи вищі студію в Східному інституті у Римі. Він спішив жити і творити. І не даремно… Адже вік його життя обірвався 28 серпня 2014 року на 41-му році життя.

На завершення Літургії на могилі покійного священнослужителя було відслужено панахиду.

Відтак дуже цікаве дійство відбулося на родинному обійсті отця Любомира. Тут було презентовано книгу спогадів про покійного священика «Світло, яке не згасне…», яку упорядкувала його вчителька п. Ольга Яворська. Упорядник поділилася із присутніми своїми спогадами про покійного о. Любомира та зауважила, що така особа, як покійний отець, не могла не спонукати її до пошуків матеріалів та упорядкування книги, яка напередодні побачила світ. Отець Тарас Гарасимчук заохотив місцевого пароха, щоб зробити все можливе і неможливе, аби книга про Великого сина с. Тур’є була у бібліотеці кожної парафіяльної сім’ї.

Біографія

Протоієрей Любомир Даців, син бл.п. Михайла та бл.п. Марії з дому Пліш, народився 11 жовтня 1973 року в селі Тур’є Старосамбірського району Львівської області.

Після закінчення місцевої школи вступив до Львівської духовної семінарії Святого Духа, яку закінчив у 1995 році. На запрошення владики Василя (Лостена) відбув до Стемфорда (США), де навчався англійської мови і працював при місцевій семінарії. У 1996 році повернувся в Україну і отримав дияконські свячення. У цьому ж році був призначений префектом Львівської духовної семінарії.

7 вересня 1997 році з рук бл.п. владики Юліяна у парафіяльному храмі Перенесення мощів святого Миколая родинного села Тур’є отримав ієрейські свячення.

У 1998 році був призначений для праці у Молодіжній комісії Самбірсько-Дрогобицької єпархії, а через нестачу священика у м. Фастів на Київщині, на прохання місцевого єпископа, був призначений адміністратором греко-католицької громади у цьому місті. Стараннями отця Любомира у Фастові постав чудовий храм Святого вмч. Димитрія.

У 2002 році о. Любомир відгукнувся на прохання Блаженнішого Любомира і переїхав до Афін для служіння українським емігрантам, служіння адміністратора громади Святого Миколая сповняв до своєї смерті.

У 2003 році владика Юліян підніс отця до гідності протоієрея, а у 2008 році нагородив його хрестом з прикрасами. У 2010 році місцевий екзарх владика Димитрій (Салахас) надав отцеві Любомиру сан архимандрита Грецької католицької екзархії.

У часі свого перебування у Греції, з благословення єпископа Самбірсько-Дрогобицького, отець навчався у Східному інституті у Римі, проживаючи у Колегії святого Йосафата, де здобув ступінь ліценціата з літургічного богослов’я.

Окрім рідної о. Любомир спілкувався англійською, грецькою, італійською, російською, польською мовами та вивчав французьку.

28 серпня 2014 року, у празник Успіння Пресвятої Богородиці, о 15.10 год. у Львівській лікарні, не поборовши важку недугу, після уділення Святих Таїнств Покаяння, Причастя та Оливопомазання, у присутності о. Ростислава Мелеха, двоюрідного брата Василя та парафіянки Галини відійшов у вічність.

За повідомленням парафії Катедрального собору

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою