Діти з особливими потребами вітали матусь [фото]

17 травня 2018
Друк
Фото МАРІЇ КУЗЬМИН
Хто краще знає потреби, бажання, сильні чи слабкі сторони діточок, як не мама? Бо хто найпершим примчить на допомогу в найскрутнішу хвилину? Мама! Чия любов є найбезкорисливішою, найдосконалішою і найповнішою? Мамина. Усеньким світом для кожної дитини є її матуся.

Але діточки виростають і світ їхній стає широким - на життєвому шляху трапляються різні люди - друзі та вихователі в садочку; однокласники та вчителі у школі; одногрупники та викладачі у вишах; колеги та керівники на роботі. Так є за звичай. Та, на превеликий жаль, не завжди… Є серед нас і такі діточки, для яких матусенька так і залишається усеньким світом. Бо їхні фізичні можливості обмежені. З волі Всевишнього у деяких сім'ях народжуються діти з інвалідністю...
На такі роздуми мене наштовхнула подія, яку відвідала у вівторок. У парафіяльній світлиці "Карітасу" відбувся чудовий захід, приурочений і Дню матері, і Міжнародному дню захисту дитини. Ніколи-ніколи слова, присвячені наріднішим матусям, так щиро не звучать, як з вуст дітей з вадами здоров'я. Отож, організувала свято традиційно Асоціація інвалідів. Як вже стало звично, відзначення розпочалося Молебнем за здоров'я дітей у церкві Св. Миколая, який відслужив отець-декан Михайло Николин. Мудрі, сильні духом матері, від люблячих сердець, попри те, що їхня життєва ноша є нелегкою, дякували Господеві за дар материнства та просили у Всевишнього помочі для свої діточок

-Чи ви втомилися бути матерями? - запитав отець Михайло вже зібраних у "Карітасі" матусь. -Ні, -відповіли ті. -Бо радо несуть свій хрест.

Багато потрібних слів для матерів та дітей знайшов у проповіді отець Михайло, привітала особливих гостей і представниця мерії Старого Самбора Лідія Сідак. А далі після концертної програми відбулося приємне чаювання за гостинним столом, до якого долучилися доброчиннці. Матерям пані Галина Литвак, голова асоціації інвалідів вручила квіти.

Подібні зустрічі, спілкування та обговорення існуючих проблем допомагають долати життєві труднощі, які випали на непросту долю цих людей. Власне, про це говорив представник бюро правової допомоги у Старосамбірському районі.

…Як на мене, такі події мали б відвідувати далеко більше людей. Знаєте чому? Бо справжність людей, які хворі фізично, вражає. Іхній світ інший. Вони не мають ні капельки нещирості. Їхнє життя - це боротьба не за щось, а за своє життя. Вони вміють радіти найменшим дрібницям, яких ми, зазвичай, у житті не помічаємо. Вони вчать нас жити і радіти…

Марія КУЗЬМИН

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою