Вже стало доброю традицією для Старого Самбора у час Великого посту іти вулицями міста Хресною дорогою. Однак за два останні роки ця традиція вийшла далеко за усталені межі. У 2016 році стації Хресної дороги розтягнулися від Старого Самбора до Самбора, а цьогоріч перша стація – біля храму Св. Миколая у райцентрі, а остання – пантеон Слави у Стрілках. Інші стації - біля храмів, капличок та придорожніх хрестів у селах Тершові, Спасі, Бусовиську, Верхньому Лужку. У кожному населеному пункті прочан зустрічали місцеві жителі разом зі своїми духовними наставниками. Священики читали Євангеліє, а школярі з організації Українська молодь Христові та Пласту – розважання, молитви та факти про праведників віри, мучеників греко-католицької Церкви, які рішуче ішли слідами Ісуса, – Климентія та Софії Шептицьких, Йосафата Кунцевича, Омеляна Ковча, Григорія Хомишина, Івана Слезюка та інших блаженних та ісповідників віри українського народу, які не зважаючи на ув’язнення, таємні арешти, нескінченні допити, моральні та фізичні знущання, катування, голод, ступали слідами нашого Спасителя.
Почергово учасники ходи несли дерев’яний хрест, а молодь – образи зі стаціями Хресної дороги. Кожна стація мала своє намірення. Цього року молилися за невинно вбитих героїв України, за тих, що несправедливо засуджені, за всіх людей, які невинно терплять, за Господню опіку над нашими родинами та всією Україною. Молились і за навернення грішників, і за тих, хто боїться приступити до Сповіді.
Кожна молитовна зупинка, кожен крок цієї п’ятигодинної ходи під мелодійний спів братів-семінаристів та церковного хору – це нагода кожному прочанину замислитися над своїм життям, над своєю поведінкою в родині, в колективі, в громаді, в суспільстві, це нагода викорінити в собі гріховні звички: байдужості, зневіри, нарікання, знеохочення, обману, осуду, лицемірства, хитрощів, заздрощів.
Ми всі є причиною страждань Христових, Який Хресною дорогою у нелюдських муках йшов до своєї Голгофи. Ішов на смерть, аби воскреснути і нам дарувати вічне життя.
Гаслом хресної ходи 2017 року стала фраза Йосифа Сліпого «Крізь терня до зірок». Хресною дорогою ішла й наша Церква, аби ми без страху, без переслідувань і страждань, пам’ятаючи про всіх святих, праведних, Блаженних Української греко-католицької Церкви, яких згадували цього недільного дня, могли йти до Бога.
Хресною дорогою роками, століттями іде наша Україна, і ми переконані, з Божою поміччю, в державі настане мир. А це і було головною інтенцією цьогорічної Хресної дороги.
…На долю кожної людини випадає нести свій хрест, і ми, як істинні християни, повинні нести його з любов’ю до Бога, до свого ближнього, до своєї держави. І бути певними, що Господь додає сили кожному, хто йде за Ним, а єдино правильною нашою дорогою є дорога до Бога. Вочевидь, тому й легко було долати кілометри шляху і зовсім маленьким пілігримам, і тим, кому вже далеко за сімдесят.
Марія Кузьмин
ФОТОРЕПОРТАЖ
- У Старому Самборі помолились "Хресну дорогу моєї України" [фото]
- У Старому Самборі відбувся "Тиждень соціального служіння" [фото]
- "Молитовна мобілізація" та молитовне стояння У Старосамбірській парафії УГКЦ в другу річницю повномасштабного вторгнення російських окупантів
- У Старому Самборі відбувся фестиваль Розколяди [фото]
- У Мшанці встановили новий рекорд України з наймасовішого виконання колядки