У с. Корналовичі на Самбірщині вшанували Патріарха Йосифа Сліпого [фото]

22 лютого 2017
Друк
Фото Марії ПУКІЙ
"Є тільки дві любові: любов до себе і любов до Бога та інших. Жити – це вибирати між ними” (Мішель Куаст). 19 лютого у с. Корналовичі Дублянського деканату Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ під керівництвом отця-декана Григорія Жука у приміщенні районного дитячого будинку “Рідний дім”, який знаходиться у цьому ж населеному пункті, відбувся захід, присвячений 125 річниці від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого.

Майбутній Митрополит народився 17 лютого 1892 року у галицькому селі Заздрість, у родині Івана Коберницького-Сліпого й Анастасії Дичковської. Йому дали хресне ім”я Йосиф. Вже під час навчання в гімназії він виявив нахил до аскетичного життя та постановив стати священиком, бо, за його словами, таке покликання дає найбільше нагород працювати для свого народу.

Повернувшись із студій у Римі, Йосиф Сліпий, як професор догматичного богослов”я, викладав догматику у Львівській духовній семінарії. У тридцять сім років був призначений ректором Львівської Богословської академії. Він знав не одну мову. Багато працював над написанням наукових праць. Бачачи його ревну і натхненну працю, Митрополит Андрей Шептицький готував о. Йосифа наслідником митрополичого престолу, яким він став 22 грудня 1939 року.

У заповіті Блаженніший Патріарх Йосиф писав: “... коли у 1939 розпочався новий “хресний ход” нашої Церкви і великий Святець та Геній-Мислитель, Слуга Божий Митрополит Андрей покликав мене до архипастирського служіння, іменуючи мене Екзархом Великої України в жовтні 1939 р., а в грудні цього ж самого року, враз із єпископською хіротонією, призначуючи мене своїм наслідником, сприйняв я ці покликання, як поклик таємного Голосу Божого, що словами Христа кликав – “Гряди по мні...” (Йо. 1, 44).

Відтоді і почався, як писав сам Патріарх, його тернистий шлях життя. З 10 на 11 квітня 1945 року Митрополита Йосифа разом з іншими владиками було ув”язнено і відправлено в тюрму неподалік Києва, але завжди йому допомагала Божа Десниця. В тому числі, коли давав свідчення під час допитів і в Крсноярському краї, і Єнісейську, і Полярії, і Мордовії... Він пройшов сибірську каторжну дорогу з катуваннями, знущанням і моренням голодом. Себе він називав “німим свідком Церкви”.

Все можливе робив для його звільнення тодішній Папа Римський Іван ХХІІІ, що й відбулося 26 січня 1963 року. Йосиф Сліпий просив дозволу зупинитися перед від”їздом до Риму у Львові, але це його прохання відхилили. До кінця своїх днів він прожив поза рідною землею, у Римі, де заснував Український Католицький Університет ім. свщмч. Климента Папи, вважаючи, що “Рідна наука окрилює народ до лету на вершини зрілого серед народів світу народу!”, а також він будує собор Святої Софії.

Так поетапно словесно ведучі заходу Ольга Жук та Ярина Піць, запаливши попередньо свічку, відтворили життєпис Великої людини, доповнений сценкою “Митрополит Йосиф Сліпий – в”язень Христовий”, у якій взяли участь Юрій Охіндушко, Павло Білас, Роман Войтович, Олег Дзюба, Микола Гонсьор, Володимир Липа, який зіграв роль Митрополита.

У виконанні юних учасниць заходу Ані Калинич та Яни Столяр прозвучала “Пісня про Україну”, Віти Монастирської – “Молитва за Україну”. Низку релігійних і патріотичних пісень виконали учасники хору храму Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа УГКЦ с. Корналовичі.

Декламували вірші Іринка Славич, Анастасія Отока, Анастасія та Юлія Калинич, Валерія і Софія Струс, Максим Татарин, Ростислав Іваніцький, Іван Отока, Тетяна і Настя Янушевич, Марія Беца, Іринка Писар, Христина Гичко, Оленка Кульчицька, Яна Охіндушко, Андрій Столяр, Оксана і Дмитро Урбан.

Автор сценарію – вчитель основ християнської етики Корналовицької СЗШ І-ІІ ст. – ДНЗ Іванна Масинець.

Музичний супровід забезпечили педагог-організатор РДБ “Рідний дім” Степан Белей та музичний керівник Марія Столяр.

Уривки з фільму про життя Йосифа Сліпого присутні змогли побачити на екрані завдяки психологу “Рідного дому” Тарасові Янковичу.

Як у вступному, так і заключному слові отець-декан Григорій Жук зробив акцент на жертовному служінні Митрополита, життя якого було сповнене любові до Бога і свого народу. Він, проживши 92 роки, став справжнім Подвижником в царині духа.

За гарно підготовлений захід отець-декан Григорій склав подяку Іванні Масинець, усім учасникам та за теплий прийом у “Рідному домі” його директору Марії Янушевич.

На високій місії у ролі церкви Йосифа Сліпого наголосив депутат обласної ради Олег Домчак.

Після завершення заходу його учасники та гості разом з керівником дитячого будинку зробили спільне фото.

Дуже важливо, що так багато дітей у ньому було задіяно, бо із таких іскр-прикладів відданості Богу розгоряється вогнище любові до Всевишнього, закладається фундамент Його служінню.

Марія ПУКІЙ

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Йосиф (Сліпий), Дублянський деканат

Інші публікації за темою