SDE

Студеннтська молодь вшанувала жертв Голодомору акцією «Прийди. Молися. Пам’ятай!» [фото]

27 листопада 2016
Друк E-mail
Ілюстрація
24 листопада в приміщенні Центру душпастирства молоді акцією «Прийди. Молися. Пам’ятай!» студентська молодь м. Дрогобича вшанувала жертви голодомору 1932-1933-іх років та політичних репресій. Вечір-реквієм спільно підготували Комісія у справах молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії, музей «Дрогобиччина» та Дрогобицький державний університет ім. Івана Франка.

На початку вечора до присутніх звернувся голова Комісії та студентський капелан – о. Олег Кекош, який коротко нагадав присутнім, що наш християнський обов’язок молитися за душі невинно убієнних, а моральний, як свідомих громадян своєї держави, – пам’ятати про ті мільйони українців, які загинули голодною смертю, щоб трагедія не повторилася, пам’ятати і знати свою історію.

Коротко про Голодомор 1932-1933 років у фактах розповіла старший науковий співробітник музею «Дрогобиччина» п. Марія Головкевич, яка, зокрема, зазначила: «Голод був плановим винищенням української нації. Україна пережила кілька Голодоморів: 1921; 1932 - 1933; 1946 - 1947 років». Також вона подала факти, що голод таки справді був геноцидом української нації. А також навела приклади вражаючої статистики смерті, адже кореспонденти зарубіжних ЗМІ, які відвідували Україну, аби пересвідчитися в правдивості голодомору, подавали різні дані. «Статистика голодних смертей в Україні в часи Голодомору коливалася від 1 до 5 млн. осіб. Тоді як генеральний секретар Конгресу європейських меншостей Евальд Амменд навів вражаючу цифру – 7, 5 млн. осіб! Згодом, після 1933 року Серджіо Граденіго, італійський консул у Харкові, на основі архівних документів, які не зуміли знищити за наказом Сталіна працівники радянських ЗАГСів, подає ще більш вражаючу цифру – 15 мільйонів голодних смертей» - сказала п Марія.

Хочеться відзначити вдячну аудиторію, адже у залі стояла мертва тиша.

Також організатори показали короткометражне документальне свідчення людини, яка пережила Голод 1932 – 1933 років, і яка не зі слів знає ціну шматка хліба.

Опісля всі присутні засвітили свічку Пам’яті та помолилися Панахиду за невинно убієнних жертв сталінських репресій та всіх тих, хто помер голодною смертю в роки Голодоморів.

Дякуємо всім небайдужим, хто відгукнувся на Вечір Пам’яті, адже знаючи свою історію, ми можемо бути впевнені у майбутньому своєї держави, у своєму-таки ЗАВТРА…

Марія Гарасимчук

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Комісія у справах молоді

Інші публікації за темою

25littia

osvita

bylychi

Архів
^ Догори