Свою проповідь до матерів преосвященний владика Ярослав виголосив в дусі ювілейного року Божого милосердя. Архиєрей закликав наново пережити те Боже милосердя, яке виявилося упродовж історії спасіння, і в цей особливий час ювілейного року відкрити глибину милосердя Отця, щоб, за його словами: «Цьогорічний Ювілей справді став моментом зустрічі з милосердям Божим, яке надихає на чесноту милосердя у повсякденному житті кожного християнина».
У своєму слові владика Ярослав звернувся до біблійних текстів, які свідчать про милосердя Боже, щоб наголосити на актуальності та необхідності творення діл милосердя сьогодні. Проповідник наголосив, що образ милосердного Бога глибоко вкорінений не тільки у новозавітних текстах, але й у біблійній історії Старого Завіту: «Вся історія спасіння Старого Завіту свідчить про те, що Бог є милосердям і вся історія Ізраїля є досвідом Божого милосердя».
Пояснюючи біблійні терміни, що виражають милосердя Боже, проповідник зазначив, що найчастіше це поняття виражається через слово «рехем», яке позначає материнське лоно, нутро, серце. Зокрема проповідник навів цитату з книги пророка Ісаї, яка об’являє милосердя Боже як материнську любов: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду». (Іс. 49,15).
Також єпископ наголосив, що найбільшим виявом Божого милосердя була хресна жертва Ісуса Христа, якою Він визволив нас з неволі гріха і смерті і дарував нам спасіння. Однак Ісус виявив милосердя Отця не лише в пасхальному таїнстві, але і в Своєму земному житті: своєю проповіддю і ділами, які були свідченням Його любові і милосердя до людини. Тому Ісус з Назарету є уособленням милосердя небесного Отця, живою іконою Отця «багатого милосердям» (Еф. 2,4).
Далі архиєрей зосередив свою проповідь на діянні Божого милосердя у таїнствах Церкви, зокрема, – у двох найбільших дарах милосердя Божого, пов’язаних з Пасхальним таїнством і відпущенням гріхів – таїнствах Пресвятої Євхаристії і Покаяння. Проповідник пояснив значення і необхідність цих Святих Тайн у житті християнина, а також додав, що Церква є покликана благовістити Боже милосердя, але також і його являти: «Церква у цей час великих змін, які, на жаль, часто супроводжуються війнами, терором і бідністю є покликана більш виразно вказувати на знаки присутності і близькості Бога».
На завершення своєї проповіді владика Ярослав наголосив на актуальності творення діл милосердя сьогодні: «Рік Божого милосердя дає нам можливість побачити і відчути близькість Бога, бути переміненими Його милосердям, щоб і самим стати свідками милосердя. Це сприятливий час, щоб гоїти рани тим, хто потребує милосердя».
Після завершення богослужінь владика подякував о. Степану Угрину, єпархіальному духівнику спільнот «Матері в молитві», а також всім священикам, що при парафіях опікуються цими спільнотами, та всім учасницям Х-го з’їзду.
Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
- У Дрогобичі спільнота «Матері в молитві» відсвяткувала 20-ту річницю свого заснування [фото]
- У Дрогобичі пройшли реколекції для спільнот "Матері в молитві"
- Любов матерів змінює світ [фото]
- Владика Ярослав помолився з учасниками 13-го з'їзду "Матерів в молитві" Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ [фото]
- У м. Сколе відбулись реколекції для спільнот "Матері в молитві" [фото]