У Старому Самборі відзначили свято "літнього" св. Миколая [фото]

27 травня 2016
Друк
Минулої неділі дещо дивний, проте цілком логічний маршрут походу вибрала Старосамбірська громада під орудою отця-декана Михайла Николина та отця Олега Здреника. Відзначаючи в неділю День Святого Миколая або, як то кажуть, літнього Миколая, зібравшись по обіді у храмі Святого Миколая процесійно вулицями Старого Самбора прочани рушили вже на правий берег Дністра у район «військового містечка», де минулого року владикою Ярославом, єпископом Самбірсько-Дрогобицьким, був освячений камінь під будівництво церковці на честь св. Миколая Чудотворця. Згідно історичних джерел саме перший храм у Старому Самборі був побудований на честь літнього Миколая.

Відслуживши біля хреста, поруч з яким будується новий храм, Акафіст до Святого Миколая та відзначивши тим самим день перенесення мощей Святителя і Чудотворця Миколая до громади звернувся отець Олег. Відзначаючи, що у молитві до Миколая Чудотворця тут знаходиться порівняно мала частина громади, проте саме ця частина і є найбільш активною і рушійною її часткою. Якось навіть незвично для літа звучить відома пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить».

Після урочистого обходу розпочатої будівлі та освячення автомобілів процесійно громада міста рушила, за висловом отця Михайла, до нашого старосамбірського Канева. Бо в цей день, 22 травня, ми відзначили 155-ті роковини з дня перепоховання Тараса Шевченка на Україні, на Чернечій горі.

Звертаючись до порівняно нечисленної громади отець Михайло закликав присутніх взяти дух невмирущого Шевченка для розбудови і творення України. Священик зауважив, що деякі сучасні партії, прикриваючись іменем Кобзаря поступають далеко від заповітів Шевченка. Отець-декан звернув також увагу присутніх на відзначенні ще однієї важливої дати в житті українців – Дня Героїв.

Із глибоко патріотичним словом про Кобзаря, історією його перепоховання та власною поезією, присвяченою нашому Великому Пророку звернувся Михайло Храпко, голова міської «Просвіти». Урочисто та хвилююче звучав у виконанні хору невмирущий «Заповіт».

На завершення свята Кобзаря до громади змістовно промовила вчитель СШ №1, шевченкознавець Оксана Вовчко. Цитуючи поезію Ольги Яворської та Ліни Костенко, Оксана Володимирівна звернулась до невмирущого Тараса із просьбою дати сили стійкості та мужності Україні у цьому грізному для нас часі.

Ігор МАКАР

ФОТОРЕПОРТАЖ

Теми: Старосамбірський деканат

Інші публікації за темою