Уже втретє цьогоріч майже 1000 школярів, вчителів, батьків стали паломниками до чудотворного місця у Биличах. Їхали автобусами з Мостищини, Турківщини, Самбора і Самбірщини, Борислава, йшли пішки з Старосамбірщини… Гостями прощі були учні Катехитичної школи Йосафата Коциловського парафії Різдва Пресвятої Богородиці з м. Самбора, якими опікуються монахині згромадження Пресвятої Євхаристії. Старалися, свідомо готувалися до зустрічі з Марією, щоб їй, єдиній Матері усіх, подякувати за прожитий навчальний рік, щоби прославити Її і вимолити собі найсокровенніші таємні побажання.
Багато сонця, радості і добра товаришували нам у дорозі. Кожну делегацію очолювали духовні наставники – 20 священників різних деканатів Самбірсько- Дрогобицької єпархії УГКЦ. Архиєрейську Літургію відслужив владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Богослужіння супроводжував молодіжний хор Прокатедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці з м. Самбора.
Під синім небом України,
вдивляючись у вись, вслухаючись у спів,
молились діти України,
чистим серденьком, а може і без слів…
Молилися до Богородиці за рідну маму,
За те, щоб повернувся тато із війни,
І щоб скоріше загоїти рану,
Щоб Божий мир герої принесли…
У своєму пастирському навчанні єпископ наголосив, що діти – це не просто майбутнє Церкви, її надія. Вони – Церква сьогоднішнього дня. Від їхньої дитячої молитви, їхнього старання і відповідальної доброї поведінки радіють ангели у небі вже сьогодні, тішиться Богородиця і благословляє їх Господь. Тому не варто чекати на завтра. Уже сьогодні треба творити тут, на землі, спільноту добра і любові – царство Боже. Владика щиро подякував організатору цьогорічної прощі п. Любові Войтко, о.Володимиру Нестеру, голові Старосамбірської РДА п. Оресту Бонку, методисту Старосамбірського відділу освіти п. Антоніні Зіблікевич, вчителям і особисто директору СШ с.Биличі п. Оресту Куцю, керівникам прочанських груп, методистам районних відділів освіти Мостищини, Турківщини, Самбора і Самбірщини, Борислава, Старосамбірщини, учням Катехитичної школи Йосафата Коциловського парафії Різдва Пресвятої Богородиці з м. Самбора, хористам, батькам, вчителям, катехитам, наставникам і вихователям, водіям за те, що так чисельно прибули і так добре підготувалися до прослави Богородиці.
Зі словом повчання до дітей звернувся о. Василь Нестер, який наголосив, зокрема, що повернувшись з прощі, кожен у своїй домівці, у школі чи у колі друзів може стати маленьким апостолом великого Добра; кожен, від першокласника до вчителя, монахині чи священика має стати кращим, чеснішим, працьовитішим, добрішим, милосерднішим, «відмінником школи Божої».
Школярі Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ цього року взяли найактивнішу участь у акції на підтримку вимушено переселених дітей зі Сходу України «Великодній виграш», яку організовував Благодійний Фонд «Карітас». Три тисячі акційних квитків було розповсюджено поміж учнями. І ось нагороди на Прощі вручає владика Григорій тим, хто виграв найцінніші призи: Чабан Олена, учениця 5 класу НВК с.Волиця Мостиського району та Яценко Соломія, учениця ПШ №2 м. Самбора отримали путівки на літнє оздоровлення у Польщі. А Галич Вікторія, вихованка дитячого будинку «Нове життя» м. Турка, отримала мобільний телефон.
Фестиваль учнівської творчості «Талантом славимо Творця» здивував своєю актуальністю: ще рік тому ніхто не сподівався, що третя наша проща відбуватиметься під дулом ворожих автоматів і тяжкої військової техніки, що житимемо у стані гібридної війни, яка за сотні кілометрів, але хоронимо своїх героїв зовсім поруч, на цвинтарях рідного міста чи села, у своїх родинах і сім'ях… І про що би не співали наші учні, зі сцени фестивалю чувся біль за рани України і молитва про мир і спокій у рідному краї.
23 роки Україна не знала війни.
І ось тепер
Піднялась в боротьбі за волю,
Пішла у бій без вороття
За гідність і за кращу долю,
За європейський стиль життя.
Ні «беркута» рука кривава,
Ані Москви тупий набрід,
Не спинить українського «Героям Слава!»,
Бо ще живий козацький рід.
Знову Майдан в Луганську і в Донецьку…
Ні, не Майдан – справжнісінька війна!..
Всю свою ницу суть ворожу і поганську
Показує москаль, як сатана.
А в Україні – ніч, і скоро північ…
А що чекає зранку нас?
Чи буде мир і спокій в Україні,
Чи ворог справді хоче задушити нас?
Навіщо, Боже, дав таких сусідів?
Чим завинила Україна, Ти скажи?
Ми тільки хочемо спокою й миру,
Щоб діти і онуки у добрі жили.
Щоби при владі не бандити були,
Щоби корупція зникла повік,
Щоб добре вчилися і чесно працювалось,
І зарплатню отримували всі таку, як слід…
Багато молільників. Багато причасників. Багато чистої віри, переконливої надії, християнської любові. Багато видимих знаків невидимої Божої Благодаті…
Багато живих квітів, які висадили прочани для Марії. Усі роз'їхалися додому, залишивши Богородиці квітково - кольорову клумбу, як завдаток дитячої вдячності і любові.
Комісія освіти і виховання Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ
ФОТОРЕПОРТАЖ
