Звертаючись до зібраних у храмі молільників, серед яких були рідні та знайомі покійного, владика Ярослав, зокрема, відзначив силу віри та жертвенну працю покійного, зазначивши, що може це сміливо стверджувати, адже знав його особисто. Владика також розповів про пам'ятні моменти своїх зустрічей з о. Степаном, якого він часто відвідував ще як семінарист підпільної семінарії, сказавши, що вважає його одним з тих, хто спричинився до формування свого священичого покликання.
Довідка
О. Степан Яворський народився 11 травня 1912 року на Дрогобиччині, в селі Добрівляни, в бідній селянській сім'ї. Згодом він навчався в українській гімназії в м. Стрию, де був переслідуваний польською поліцією за приналежність до патріотичних українських організацій. В 1933 році поступив до духовної Семінарії в. Перемишлі. В березні 1338 року прийняв свячення з рук Преосвященного владики Григорія (Лакоти), єпископа-помічника Перемишльської єпархії. Був капеланом Преосвященного Йосафата (Коциловського), єпископа Перемишльського. 14 квітня 1947 року у Світлий Вівторок о. Степана Яворського було заарештовано радянською владою і він був ув'язнений у м. Львові, в тюрмі на вул. Лонцького (тепер вул. Степана Бандери), а згодом після півріч¬ного слідства засуджено до п'яти років концтаборів Гулагу. Покарання відбував за полярним колом, будуючи військову залізницю Салєхард-Ігарка. Після відбуття терміну о. Степан повернувся в Україну. Хоч формально він мав польське громадянство, але заради любові до власного народу і землі вирішив не виїжджати в Польщу, а прийняти громадянство СРСР. За продовження підпільної душпастирської діяльності як греко-католицького священика, в 1957 році о. Степана було вдруге заарештовано у м. Львові. Після не вдалих спроб переконати його «підписати православіє» в обмін на високі церковні посади, о. Яворського було заарештовано вдруге до шести років мордовських таборів та п'яти років заслання. На рідні землі, де продовжувала діяти добре зорганізована мережа підпільних греко-католицьких громад, монастирів, духовні семінарії, церковний уряд катакомбної УГКЦ, він повернувся аж після довгих 15 років. О. Яворський не обмежувався працею на Дрогобиччині, а часто виїжджав у центральні і південні області України, де організовувались чи були зорганізовані греко-католицькі осередки. Закінчилось життя о. Степана 6 січня 1989 в. м. Дрогобичі.
- Владика Ярослав Приріз висловлює подяку за привітання з нагоди свого Дня Уродин
- Духовенство та вірні Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ вітають владику Ярослава Приріза із Днем Народження
- Владика Ярослав: Ікона об’являє нам Бога
- Проповідь у Першу неділю посту – Неділю православ’я (2024)
- У Катедральному соборі в Дрогобичі відбулась молитва за жертв війни