Мета прощі – посіяти Боже Слово у душах прочан через читання та розважання над Святим Письмом, через ділення, духовні науки, духовно збагатитись та випросити ласки для своїх рідних та близьких. Програма прощі була насиченою та цікавою. Усі прочани були поділені на три групи відповідно до вікової категорії. За кожною групою був закріплений провідник. Прочани пройшли три загальні науки та три науки по групах. По дорозі у кожному населеному пункті відбувались розважання над десяткою Вервиці із використанням наочності, що дуже усім запам'яталось.
Гостинно вітали жителі села Навошичі із своїм парохом о.Василем Полянко, відправили спільно мелебен до Богородиці та підкріпились смачною їжею, яку приготували активні парафіяни. А у Грушеві на прочан вже чекали відкриті двері сільської школи та парох села о. Зеновій Майкут. Там ми мали змогу розпалити ватру, приготовити вечерю, спільно молитись при ній та вести дискусії на різні теми. Наступного ранку після ранкових богослужінь, Святої Літургії ми вирушили додому. Дорога була не з легких через дощ, який падав без зупину. Однак це відчуття перемоги над своїми тілесними слабкостями втішало прочан, а прагнення досягти мети гуртувало усіх та давало сили.
Ця велопроща стала заохотою для багатьох людей різного віку до праці над собою не тільки у фізичному розумінні, але найголовніше -спонукала до глибшого читання Святого Письма, пізнання Божого Слова, до праці над своїм духовним розвитком.
Прагнемо висловити щиру подяку усім, хто долучився до організації фінансово та продуктами харчування, швидкій медичній допомозі, службі ДАЇ, отцям та щирим людям, яких Господь поставив нам на дорозі. Нехай це Слово Боже, яке глибоко посіялось в нас під час цієї прощі, винагородить Вас сторицею та дасть безліч ласк!
Ліпецька Ольга,
секретар голови Самбірського деканального катехитичного осередку
Відкуги учасників прощі
Лизан Назар, 11 р.:
Ця велопроща запам'ятаєтся мені на вся життя. Серед усіх прочан я був наймолодший. Мені сподобалась спільна молитва біля ватри. А найбільше мене захопило те, як ми в дощову погоду поверталися додому. Дорога була нелегкою, сил залишилось мало, але подолав я її до кінця, дякуючи словесній підтримці п.Вікторії, о.Ігорю і всім прочанам.
Вишатицька Наталія, 20р. :
Чітка організація проведення велопрощі, насиченість програми, дух єдності, взаємопідтримки: мені зламався велосипед і наші прочани в процесі їзди відремонтували його, чекали тих, хто відстав. Змістовні і зрозумілі науки, дуже продумані і добре організовані. Запам'ятається на все життя і зерно, яке на нас сипали як Слово Боже, і виноград, плодами якого ми є, і бич, яким проганяєм всіх «міняйлів» нашого тіла-храму. Досі я не була знайома з отцем Ігорем, але вже з перших хвилин спілкування з ним склалося дуже позитивне враження. Він підтримував дух бадьорості прочан власним прикладом, посмішкою, жартом, кожному приділив увагу.
Гомзяк Андрій, 34 р.:
Дуже приємні враження залишились від велопрощі до Грушева. Запам'ятались цікаві і повчальні науки для дітей і дорослих, які проводили отець Ігор, катехити Вікторія Марко та Ольга Ліпецька, молодіжні лідери. Думаю, що проща обов'язково залишить слід у нашій пам'яті як і Боже Слово, посіяне в наші душі під час прощі. Хочеться побажати, щоб такі прощі стали традиційними, проводилися щороку, і більша кількість дитячих сердець відгукнулась і відчула у цьому потребу, зрозумівши, як це важливо.
Юрчакевич Любов, 53 р.:
Це перша в моєму житті проща. Багато взнала, роздумувала. Сподобалося те, що діти і молодь приймали дуже активну участь у Богослужінні, молебнях, допомагали отцю. Весь вільний час проводився в молитві, науці. Так багато, як на цій прощі, я ще не молилася. І це все завдяки о. Ігорю, який дуже доступно, цікаво проводив науки. Велике захоплення викликала п. Вікторія, яка найбільше спричинилася до того, що вперше в Самборі відбулася велопроща на високому рівні: прекрасна організація, супровід, легко їхалося. Велике бажання ще побувати на такій прощі.