Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ основана грамотою Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, Верховного Архиєпископа Львівського, від 12 липня 1993 року за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ від 16-31 травня 1992 року. Історично єпархія відновилася із древньої Самбірської Єпархії, літописні згадки про яку датуються ХІІІ ст. Із ХV ст. єпархія називалась Перемишльсько-Самбірською, а в ХVІІ ст. назва єпархії була - Перемишльсько-Самбірсько-Сяноцька.
Після насильної ліквідації УГКЦ і зміни державних кордонів у 40-х роках ХХ ст., територія теперішньої єпархії опинилась під радянською владою і до 90-х років духовенство та вірні УГКЦ діяли підпільно. До 1946 року на території теперішньої єпархії душпастирювало 241 священиків, з яких 57 було арештовано, 24 виїхали, 113 перейшли в лоно РПЦ, 25 – не перейшли в лоно УГКЦ, 22- померли в ті роки. Єпархіяльними були (на теперішній території) 503 парафіяльні храми, 259 плебаній, 6640 га землі, 2488 га – сіножатей та 861 га лісу.
Архиєрейське служіння в новоутвореній Самбірсько-Дрогобицькій єпархії було доручено кир Юліяну (Вороновському), який 17 квітня 1994 року був інтронізований як правлячий архиєрей даної єпархії. 2 березня 2006 р. єпархії призначено єпископа-помічника – кир Ярослава (Приріза), – якого 21 квітня 2010 р. піднесено до гідності єпископа-коад’ютора. 27 жовтня 2011 р., після того як Блаженніший Святослав (Шевчук) прийняв зречення владики Юліана (Вороновського) з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владика Ярослав перейняв адміністрування Самбірсько-Дрогобицькою єпархією. 24 грудня 2011 р. Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, увів владику Ярослава на престіл Самбірсько-Дрогобицької єпархії.