Публікації за темою: Прокатедральний собор
SDE
Публікації за темою: Прокатедральний собор

У Великий Четвер владика Ярослав і владика Григорій здійснили чин вмивання ніг священикам єпархії [фото]

09 квітня 2015
9 квітня, у Великий Четвер, в Катедральному соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича і Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора відбулись богослужіння великої вечірні з Літургією св. Василія Великого і чин вмивання ніг священнослужителям, які відповідно очолили владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, (у Дрогобичі) і владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, (у Самборі). Детальніше...

Владика Ярослав: Завдяки Богородиці «Слово сталося тілом і замешкало між нами» [фото]

09 січня 2015
У другий день різдвяних свят Церква згадує Божу Матір, завдяки смиренню якій стало можливе Христове Різдво. Про це 8 січня сказав владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, під час Божественної Літургії в Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора. Єпископу співслужив о. Богдан Добрянський (декан Самбірський), о. Володимир Коркуна (адміністратор парафії) та священики Самбірського деканату. Детальніше...

Владика Ярослав: "Покров Божої Матері є виразом її любові до людського роду" [фото]

16 жовтня 2014
14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у м. Самборі відбулось святкування храмового празника Прокатедрального собору та 25-літнього ювілею виходу УГКЦ з підпілля. З цієї нагоди в соборі Покрова Пресвятої Богородиці відбулась Божественна Літургія, яку відслужив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія (Комара), єпископа-помічника, та священиків Самбірського деканату. Детальніше...

Владика Ярослав у Прокатедральному соборі: "Навчімось від Пресвятої Богородиці відкритим серцем слухати Бога і покірно приймати Його волю" [фото]

09 січня 2014
8 січня, на другий день різдвяних свят, владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький відвідав з душпастирським візитом Прокатедральний собор Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора. У співслужінні о. Богдана Добрянського (декана Самбірського), о. Володимира Коркуни (адміністратора парафії) та священиків Самбірського деканату архиєрей відслужив святкову Божественну Літургію. Детальніше...

Владика Ярослав під час ювілейних святкувань у Самборі: "Покров Пресвятої Богородиці - це не далека історична подія, але щоденна реальність для багатьох християн" [фото]

16 жовтня 2013
13-14 жовтня у м. Самборі, в прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці, відбулось урочисте святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України, Року віри та 20-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.     Детальніше...

У Самборі владика Ярослав здійснив чин постригу читців-співців [фото]

03 червня 2013
1 червня, увечері, у Соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Самбора відбувся чин постригу в читців-співців випускників дяківсько-регентського факультету Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці. Чин постригу здійснив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Детальніше...

Владика Ярослав на похороні о. Миколая Куця (ЧНІ): "Цей син української землі зберіг віру в люті часи більшовизму і передавав її синам і дочкам цієї землі" [фото&аудіо]

02 червня 2013
31 травня та 1 червня самбірчани та духовенство УГКЦ віддали молитовну шану єромонаху Микола Куцю (ЧНІ), який відійшов у вічність після важкої хвороби 30 травня 2013 року Божого. Заупокійні богослуження очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні понад 100 священиків та близько тисячі вірян. Детальніше...

Владика Ярослав у Всесвітній день молоді: "Молодість має бути періодом росту «в мудрості, в роках і в ласці у Бога і у людей»" [фото]

30 квітня 2013
28 квітня, у Квітну неділю, у Свято-Покровському соборі м. Самбора – Прокатедральному храмі Самбірсько-Дрогобицької єпархії – Божественною Літургією розпочались єпархіальні святкування всесвітнього Дня молоді. Святкову Літургію очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні о. Богдана Добрянського (декана Самбірського), о. Олега Кекоша (Голови Комісії у справах молоді). Під час богослужіння владика рукопоклав у священичий стан диякона Дмитра Сенейка. Детальніше...

Владика Ярослав (Приріз) у Прокатедральному Соборі Покрова Пресвятої Богородиці: "Кожен християнин відчуває змалку присутність й опіку Пресвятої Богородиці"

15 жовтня 2012
14 жовтня у м. Самборі відбулось святкування храмового празника у Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці. У цей день прокатедральну парафію відвідав владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. За участю священиків Самбірського деканату та великої кількості вірних архиєрей відслужив Божественну Літургію. Детальніше...

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського владики Ігора (Возьняка) у Світлий понеділок

16 квітня 2012
Преосвященний Владико Ярославе,Всесвітлі та всечесні отці,Достойні молільники церкви Покрови! Надзвичайно приємно на душі стояти разом з вами у цій величній церкві та з'єднані єдино серцями підносити нашу молитву до Господа. Молитися, означає розмовляти з Богом так, як це чинив Авраам (пор. Бут 18,23-32). На молитві необхідно дякувати Богу за його добродійства, перепрошувати його за свої й інших людей промахи життя, славити Божу любов та велике його милосердя, випрошувати для себе й ближніх необхідних духовних дарів тощо. Нашою молитвою слід звертатися також, до Пресвятої Богородиці, ангелів та усіх святих, особливо, з наших країв, родин, блаженних близьких та праведних знайомих, бо таких у вічності багато. Вони мабуть, ніколи не будуть проголошені Церквою праведниками, але такі існують у небі та прославляють Господа небес. Напевно, багато небесних мешканців із цього міста, Самбора, радіють постанням цього храму, про який вони стараються у свій спосіб та спонукують відповідних людей, за Божим дозволом, посвячувати кошти й працю на його будову та постійну підтримку. Триває час свят Христового воскресіння, який ми любимо, чекаємо, до нього готуємося духовно та матеріально. Дуже добре, що ми дбаємо про найголовніше: очищення наших душ через щире покаяння перед Господом. І Господь радо прощає гріхи усім тим, хто до нього звертається та просить, щоб носити у собі чисту душу та чисте серце. Бо святкувати Пасху без очищення духа, це – святкувати її поверхнево, фізично, не торкаючись глибин людського життя, відповідальності та відношення людини до Бога. Христос помер на хресті та воскрес не для того, щоб цим тільки зовнішньо радіти й на цьому кінець. Ні! Його смерть й воскресіння зобов'язують нас до гідного християнського життя, до зберігання Божих Заповідей та вияву нашої любові до Триєдиного Бога й ближніх. Хто живе не в мирі з ближніми, хто ігнорує ближнього, обходить подібних мовчки, бо він не такий, якби нам подобалося, (хіба, що такі близькі самі відвертають своє обличчя від нас), такій людині трудно буде осягнути радість, про яку стверджує Син Божий (пор. Мт 25,21). З писань у Діяннях довідуємося, що апостоли після воскресіння та вознесіння Христа не відпочивали, а взялися продовжувати діло Спасителя, яке він їм залишив: спасіння людського роду. Відразу укомплектовували апостольські ряди, що зменшилися внаслідок зради Юди, учня Христового, який погубив себе, а згодом, впав сторч головою після повішання (пор. Ді 1,18). Учні поставили двох осіб до вибору на апостола: Йосифа та Матія. Кидали жереб, в якому бачили волю Бога і, який впав на Матія, що був зарахований до апостольського лику. Христові учні, мимо великого приближення до Спасителя, бо ходили з ним кожного дня протягом трьох років, бачили чуда, навіть, воскресіння мертвих, однак, не приймали його за Бога, а залишали його у своїх думках на рівні з пророком або тим, «хто має визволити Ізраїль». Не вірили у його воскресіння, про яке їм голосив сам Господь, а потім учнів переконували жінки, що вже бачили порожнім гріб (пор. Мр 16,11; Лк 24,11). Не вірив у воскресіння Ісусове і апостол Тома, бо бажав вкласти палець у пробитий списом бік (пор. Ів 20,25). Інші апостоли, теж не вірили аж поки не прибігли до гробу та не переконалися самостійно, що гріб порожній (пор. Ів 20,3-9). Ось, така слаба віра була в учнів Господніх, мимо того, що вони уже добре знали, наприклад, про воскресіння Ісусом Христом Лазаря, що лежав мертвий чотири дні у гробі (пор. Ів 11). Знали, але у воскресіння Христа не вірили і то, по великому рахунку. Коли переконалися, що Спаситель воскрес, зрозуміли глибше спасенну місію Христа, свого Бога, побороли страх, вибрали нового апостола, зібралися разом, молилися й очікувати приходу Святого Духа, якого обіцяв їм Христос. Не легко вірити у те, чого не бачилося та не торкнутися досвідом. Апостоли мали певний досвід про діло воскресіння, однак, не розуміли того, що Христос сам міг воскреснути своєю силою, хоч він їм твердив, що по трьох днях воскресне (пор. Мт 27,63; 20,19; Мр 10,34; Лк 18,33). Учитель Церкви твердить: «Вірою необхідно пізнавати силу його воскресіння. ... Якщо воскресіння Христове тілом пізнається вірою, то якими умовиводами можна пізнати уродження Бога Слова? Воскресіння менше від народження. Чому? Тому що прикладів воскресіння було багато, а приклад такого (Христового) народження ні одного...» (св. Ів. Золот., Бесіда XI посл. Флп п.2). Брак віри в апостолів у Божество Сина Божого, також, спонукував Христа докоряти їм, називаючи їх «маловірами», коли він перебував разом з ними (пор. Мт 8,26; 14,31). Його воскресіння зробило в апостолах великий духовний переворот. Вони зрозуміли тілесну відсутність Ісуса, але повірили в присутність його духовної сили через дію Святого Духа. Він попередньо твердив їм: «Не залишу вас сиротами; я прийду до вас» (Ів 14,18). Наступив перелом у вірі та діях апостолів. Тепер учні Христа прийняли духовну зміну, якої за його життя їм бракувало. У Діяннях Апостольських перераховані докладно усі апостоли та згадано про Марію, матір Ісуса та інших жінок. Петро, якому Христос передав «ключі Небесного Царства» тепер почав зв'язувати й розв'язувати наболілі питання (пор. Мт 16,18-19). Цей учень почав діяти іменем Божим і ніхто з інших апостолів не перечили йому в цьому, бо були свідками дорученого йому діла, як вищого в керуванні Господніми справами від інших. Петро зайняв першість, яку йому обіцяв й надав Син Божий, що був розп'ятий, воскрес й засів праворуч Небесного Отця. Він призначив вибір нового апостола і доля впала на Матія. З полохливого та застрашеного голосом жінки в дворі Каяфи, Петро став непорушною скелею, на якій Господь будує свою Церкву аж до цього часу. Ми з вами, представники Христової Церкви, її служителі, які теж повинні вносити добру зміну в своє життя та допомагати у духовному житті наших вірних. А зміна може бути негативна або позитивна. Її вибираємо ми - кожна особа окремо. Що думає про усіх нас Господь та, якими він бачить нас сьогодні, в історичні дні святкування його воскресіння? Наша душа - одягається у воскресіння чи можливо, покривається темними сутінками гробу? Це – гарно, коли особи пишаються добрим одягом, зовнішніми прикрасами, гарним виглядом обличчя, але дуже огидно, коли заодно душа поражена гріховними ранами та мов у гробі, гнилою, знаходиться в людському тілі. Від негативного вибору ніхто не забезпечений, а він приходить несподівано, як пригадує пророк: «Нещастя несподівано спіткає тебе, а про нього ти й не гадаєш» (Іс 47,11). Щоб цього не сталося, святий апостол Павло приходить нам з доброю, як завжди порадою: «Будьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці» (пор. Кл 4,2). Звертаймося нашими молитвами до милостивого Господа, щоб зростала наша віра та любов до Бога. Просімо так, як колись апостоли сказали Господові: «Додай нам віри» (Лк 17,5). Хай пресвята Діва, наша небесна Мати випросить нам непохитної віри в Господа та великої довіри до його та нашого воскресіння! + ІгорАрхиєпископ і Митрополит Львівський16 квітня 2012 р.Б. Храм Покрова Пресвятої Богородиці, м. Самбір Детальніше...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
Сторінка 4 з 5
^ Догори