Великоднє послання (2009)

Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і  сестри!

Христос воскрес!                               
Воістину воскрес!

В ці благодатні дні, коли Церква святкує найвеличніший празник - Воскресіння Христове, запрошуючи ангелів і людей, небо і землю, увесь світ видимий і невидимий з'єднатися у прославі воскреслого Господа, щиро бажаю, щоб ця світла і всеперемагаюча радість вщерть наповнила сьогодні наші серця. Хотілося б донести добру новину у кожну вашу оселю, до всіх родин нашої єпархії та поза її межами, побажати, щоб чисті почуття торжества і перемоги наповнили кожну християнську душу, можливо сьогодні скорботну і утиснену, але таку, що потребує милості і допомоги Божої, адже "Христос Воскрес - радість вічна".

Господь кличе нас на “торжество із торжеств”, бо „цей день, що його створив Господь, возрадуємося і возвеселімся в нім”. Ось чому у всіх наших храмах в ці дні ми так велемовно і торжественно поклоняємося величній i безмежній Любові Божій, з якою Син Отця небесного зійшов на землю, став чоловіком, постраждав i помер на хрестi за нас, за нашi грiхи i воскрес задля нашого спасіння. Христос дарував і дарує нам нове життя у свободі Божих дітей. З Ним ми перейшли з рабства до свободи, з темряви до світла, з гріха до благодаті. Ця добра новина, яку Церква голосить вже понад дві тисячі років, проникає крізь нашу щоденність і викликає радість, надію і віру у наше воскресіння.
Віра у Христа Воскреслого є наріжним каменем християнства, і кожного року у світлі пасхальні дні ця віра оновлюється, наче вперше торкається людського серця, всього нашого єства. Частим закликом до радості Церква хоче розбудити нас від сну, позбавити хоча б на деякий час від суєти щоденного життя, від земних клопотів та переживань і долучити до світлого торжества.

Сьогодні маємо нагоду подумати над тим, скільки Своїх дарів роздає Господь протягом нашого життя! І все це — предмет і привід для радості. Якщо ми молоді та енергійні, то дякуймо Богові і радіймо, особливо тоді, коли живемо в чистоті, довір’ї та відданості Творцеві; радіймо від успіхів у навчанні та роботі. Втішаймось нашими здобутками як у сімейному, так і в богопосвяченому житті, адже Христос є основою і ціллю нашого буття. З Христом радіймо у мудрій і чистій старості. Радіймо, коли ми прощаємо наших кривдників; щиро молимось та маємо нагоду часто відвідувати Божий храм. Радіймо від зустрічі з людьми, від усвідомлення великого дару жити і вірити. І всі ці радості — це лише відблиск, це тільки передчуття тої дійсної та вічної божественної радості, подарованої нам після Воскресіння Христового, адже „що око не бачило та вухо не чуло, і що на серце людині не приходило, те приготував Бог тим, що Його люблять”. Відчуття духовної радості від Воскресіння додає нам сили у земній мандрівці, служить незмінним джерелом надії на вічне і щасливе життя з Христом.

Однак, свідомість багатьох із нас, мабуть, перейнята спокусливими думками щодо принизливого економічного становища, соціальних проблем у нашому суспільстві та незреалізованих політичних обіцянок. Звідси – непевність, розпач, сумніви і нарікання. Багато з них є виправдані з людської сторони, однак для всіх християн – це ще одна нагода відкрити мізерність створених нами земних кумирів. Невгамовне бажання успіху, кар'єри, багатства, хвороблива  конкуренція постають мізерними перед Тим, Хто є джерелом і Творцем самого світла. Христове воскресіння чинить нас нездоланними для всіх спокус та гріхів. Ми непереможні, доки живемо з Христом і в Христі, доки керуємося святим Євангелієм і заповідями Божими, доки маємо Церкву як найвищу помічницю у справі нашого спасіння. Саме тому це пасхальне переживання непереможної радости повинно стати для всіх нас джерелом сили у виході з будь-яких життєвих криз, зброєю в боротьбі за правду і справедливість. Живімо з відчуттям постійної присутности Того, Хто об'являє Себе через святе Євангеліє, Хто чекає від нас віри, любови та милосердя. Ми покликані бути для світу свідками Христа: нести впевненість у вірі туди, де вона згасає, світитися надією серед безнадійних, бути непереможною любов’ю там, де панує ненависть і страх.

Наша Церква в рамках підготовки до Собору Євангелізації, що має відбутися цього року, старається розбудити в кожній християнській душі гаряче бажання свідчити своїм життям євангельські засади, оживити прагнення кожного християнина стати живою проповіддю Воскреслого Христа у сучасному світі. Пасха Христова — це дар божественної любові, який ми повинні нести у світ і свідчити про істину Воскресіння. Це священна місія кожного християнина, всієї Церкви Христової, особливо це стосується тих, хто згідно зі своїм покликанням, отримав від Христа завдання іти і навчати всі народи, хрестячи усіх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Ось чому цей рік наша Церква присвячує глибокій призадумі над священичим покликанням. Ми повинні ще раз зрозуміти, наскільки великою є потреба у добрих та святих священиках, запалених апостольською ревністю у проповіді Воскреслого Христа. Ми повинні збагнути, наскільки важливою є також наша молитва за гідні і достойні покликання робітників до Христового виноградника.  Ми усі, дорогі у Христі, котрі хрещені Його ім’ям, є співпрацівниками Божими на Його ниві, і від нашої життєвої позиції залежить стан духовного клімату в нашому серці, в наших родинах, в суспільстві і державі.

Тож відважно проповідуймо своїм життям Воскреслого Христа, несімо свої особисті хрести без страху і розчарування, пам'ятаючи слова Христа Спасителя: "Ось я з вами по всі дні вашого життя". Він з нами в радості і скорботі, в здоров'ї і хворобі, в успіхах і невдачах. Він іде з нами життєвим шляхом, як колись ішов з двома учнями по дорозі в Еммаус.

Нехай же промені безмежної великодньої радості щедро осявають ваші душі, наповнюють миром та любов’ю. Хай прослава Воскреслого життя лунає не тільки у нашому великодньому привіті, але стане змістом наших земних реалій. Зробімо так, щоб через нас ця Пасхальна радість огорнула й усіх тих, хто не може бути нині у храмі: хворих, ув’язнених, подорожуючих, тих, хто далеко від рідного дому. Радіймо і веселімся, відкиньмо страх і сміливо рушаймо за ангельським наказом, як апостоли і праведні жінки-мироносиці, звіщаючи світові величну новину, що Христос воскрес!

А благодать Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь.

Христос воскрес!

+ Юліян Вороновський,
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький