Христос Воскрес!
Всесвітліші і всечесніші отці, дорога наша молоде, улюблені в Христі брати і сестри, дорогі молільники! З великою радістю у серці вітаю всіх вас, що так чисельно прибули до цього чудотворного місця на прощу. Грушів, до якого сьогодні звідусіль прямували побожні прочани, відомий у цілому світі як місце чудесного об’явлення Матері Божої. Кожен із нас приніс сюди свій маленький дар любові та вдячності, щоб подарувати його нашій небесній Матері.
Цьогорічна проща особлива тим, що ми звершуємо її у 25-річчя створення Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. Минулого року ми відзначали 30-ліття чудесних подій у Грушові, під час яких своєю появою Пресвята Богородиця допомогла нам перебороти рабський страх, який довгі роки сіяла безбожна комуністична система. Тоді вона розбудила у наших серцях найглибші духовні почуття та тугу за Богом. Так що події у Грушові мають прямий зв’язок з виходом з підпілля та відродженням нашої Церкви у кінці 80-их – на початку 90-их рр. ХХ ст., завдяки яким у 1993 р. Б. була проголошена і постала Самбірсько-Дрогобицька Єпархія.
Тому і по сьогоднішній день ми переживаємо об’явлення Богородиці у Грушові як Благовіщення нашої церковної і національної свободи. Тут ми знову відчули, що ми - християнський самобутній народ, який має свою богоносну культуру та правдиву Христову віру, яку завжди старалися знищити вороги правди. В Грушові ми сповнилися сили стати на захист своїх понівечених духовних скарбів. У цьому чудотворному місці Господь, за молитвами своєї Пречистої Матері, зціляв наші забруднені гріхом душі, повертав утрачений дар віри, подавав надію оновлення та відродження. Відтоді ми вчилися бути інакшими людьми, адже кожного із нас у свій спосіб доторкнулася Божа благодать.
В євангельському читанні сьогоднішньої неділі євангелист Йоан оповідає нам про зцілення сліпородженого. Цьому багатостраждальному чоловікові, який просив милостиню у Єрусалимському храмі, Господь відкрив не тільки його тілесні очі, але і дарував духовне прозріння. Жебракуючи він, очікував хоч трохи милосердя і співчуття від людей, а отримав найбільшу милість та любов від самого Бога. Отримав, бо повірив. Його шлях до віри не був легким: його допитували, над ним насміхалися, йому погрожували, примушували відректися від Ісуса, в кінці навіть вигнали геть, але віра цього чоловіка допомогла йому здолати всі перешкоди, пізнати Христа і поклонитися йому - своєму Cпасителеві і Богу. Як дуже подібною є ця євангельська історія до подій з нашого недавнього минулого. Як часто такі самі труднощі на дорозі віри і нашого християнського життя переживаємо ми навіть і тепер в часі відносної релігійної свободи! Неодноразово опиняємося в такій ситуації, коли свою віру, свої християнські переконання і принципи потрібно захищати перед новітніми ідеологіями секуляризму, агностицизму, гендеру, лібералізму тощо.
Христос приходить на цей світ, щоб відкрити наші очі, просвітити кожну людину, звільнивши від темряви гордості, облуди та зла. Ми прагнемо цього божественного просвіщення та очищення наших почуттів, щоб побачити Христа – сонце Правди, що всім життя просвітлює. Побачити Господа так, як побачив Його сліпороджений, якого знайшов Господь у храмі. Адже він саме і для цього прийшов, щоб шукати і знайти те, що загинуло (пор. Мт. 18, 11).
Наше життя – це радісне, хоч і нелегке, паломництво у напрям Світла і Правди, в якому наші особисті зусилля є випереджені і підтримані Божою благодаттю. То ж Євангеліє закликає нас сьогодні, не боячись труднощів, відкинення, навіть переслідувань, відважно іти за Христом, стаючи свідками Його Правди, яка просвітлює кожну людину. Бо ж кожна Євангельська розповідь, чи слово, яке промовив Ісус залишається живим і діяльним, Боже слово промовляло і змінювало людські серця в усі віки, ту саму силу воно має і сьогодні. Воно може зціляти недуги, давати прозріння та духовну силу для тих, хто вірує в Ісуса і визнає його Божим Сином.
Тож Христос і сьогодні продовжує направляє людей до джерела цілющої води, більше необхідної народові, яка оздоровлює душу, а саме: до святої Тайни Сповіді. І тут значення має те, щоб через щире покаяння звернутися до Бога, який радо прощає вчинений гріх. Сліпий не бачив від народження і це не стало трудністю для Христа, щоб привернути йому зір. Бог не має труднощів прощати нам гріхи, це люди мають упередження й страх, навіяний злим духом, щоб каятися і прибігати з довірою до Господа. Це людина, яка привикла до беззаконня, а згодом має трудність покинути темноту, пута гріха, щоб одягнутися у Боже світло, яким є Христос. Євангельський незрячий чоловік також духовно зростав, бо спочатку назвав Ісуса чоловіком, потім пророком, а вкінці, зустрівшись із Христом у храмі визнав його Господом – і поклонився Йому (Ів 9,38).
Сьогодні також святкуємо День Матері, тому хочу скористатися цією чудовою нагодою, щоб привітати всіх українських матерів, особливо тих, що тут присутні. Всім вам складаю мої найщиріші побажання щедрих Божих ласк, доброго здоров’я і многих літ життя. Молю нашу небесну Матір – Пресвяту Богородицю, щоб вона взяла всіх наших матерів під свій материнський покров та випросила для них у Бога благословення та щастя для всіх наших родин.
Сьогодні тут у Грошові перед нами дуже виразно постає правда про те, що кожен із нас має не тільки земну матір, яка дала нам життя, свою материнську любов, яка навчила нас рідної мови та молитви, але маємо ми також Матір на небі, яка пригортає кожну людину до свого серця, яка знає всі наші турботи, труднощі, немочі. Вона є нашою помічницею і заступницею, що завжди благає свого Сина про Його милосердя для нас грішних. Це чудотворне місце та свята ікона є свідченням того якою великою є любов Матері Божої до нашого стражденного народу.
Тож сьогодні, ми з глибини душі дякуємо Богові за наших двох матерів. Приносячи цю Євхаристійну Жертву молимося з пречистою пре благословенною славною Владичицею нашою і Богородицею і Приснодівою Марією за всіх і за все: за наш народ, Церкву, Україну, за наших матерів, за наших воїнів. Нехай світло Божої правди прожене всяку темряву, щоби очима віри могли ми споглядати славні Божі діла в нашій історії і сьогоденні. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця та причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами. Амінь.
+ Ярослав
13 травня 2018 року Божого
с. Грушів
- Проповідь на двадцять другу неділю після Зіслання Святого Духа
- У с. Медвежа на Дрогобиччині понад 1000 днів триває цілодобове молитовне стояння за перемогу і справедливий мир [фото]
- Владика Ярослав здійснив душпастирські відвідини парафії св. Миколая у м. Старий Самбір [фото]
- Про святкування Ювілейного року
- У Дрогобичі відбулось засідання Пресвітерської ради [фото]